Вигоди – все? Як ми торгуватимемо з ЄС після завершення «безвізового режиму торгівлі» 08.05.2025 09:30 Укрінформ Залежно від вибору, який зроблять європейці, українські фермери можуть зіткнутися або зі збитками, або з вигодами.
Незважаючи на спроби України переконати європейських партнерів у необхідності продовження дії автономних торговельних заходів (АТМ) після 5 червня, які сприяють легшому доступу до ринків ЄС для «чутливих» товарів, особливо сільськогосподарських, ймовірність збереження преференційної торговельної угоди видається мінімальною. Речник Європейської Комісії минулого тижня підтвердив, що «безвізовий режим торгівлі» з Україною не буде поновлено. Натомість триватимуть обговорення альтернативних взаємовигідних домовленостей. Які потенційні сценарії чекають на нас попереду? Чи можливо забезпечити найсприятливіший результат або принаймні уникнути найгіршого? Як можна структурувати торговельну співпрацю з ЄС у середньостроковій перспективі — до вступу України до Європейського Співтовариства?
Функція ATZ: експорт «чутливих» товарів генерує до 5 мільярдів доларів щорічно.
Важливо нагадати, що чинні угоди про поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом дозволяють взаємний безмитний доступ до ринку товарів. Однак до повномасштабного вторгнення Росії існувало кілька винятків із цієї домовленості, зокрема, європейці запровадили тарифні квоти на певні українські сільськогосподарські продукти.
«Ця угода призвела до скасування понад 95% тарифів з обох сторін. Однак, як Україна, так і Європейський Союз зберегли можливість регулювати окремі «чутливі» сектори, де тарифи залишалися чинними», – зазначила в коментарі Укрінформу Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД).
Прагнучи підтримати нашу країну у складні часи, з червня 2022 року Європейський Союз тимчасово призупинив ці обмеження, запровадивши так званий режим автономних торговельних заходів (або преференцій). Це призвело до зростання експорту української сільськогосподарської продукції, який раніше підлягав квотуванням, до 4,7 мільярда доларів на рік. Примітно, що обсяги поставок вітчизняної кукурудзи, пшениці, м’яса птиці та цукру до Європи різко зросли.
Однак це рішення Європейської Комісії та Ради ЄС одразу ж зіткнулося з негативною реакцією з боку деяких місцевих фермерів і політиків, які покладаються на виборчу підтримку впливового сільськогосподарського сектору. Наприклад, кілька сусідніх країн односторонньо обмежили імпорт українського зерна на свої ринки у 2023 році, незважаючи на колективні європейські угоди, а також активно виступали проти його транзиту.
«Вплив торговельних преференцій надає додатковий засіб для створення нових фінансових можливостей як для українського бізнесу, так і для держави через надходження іноземної валюти. Зрештою, ми співпрацюємо з одним з найбільших ринків у світі, який складається з 500 мільйонів переважно заможних споживачів. Політичні маневри, які дозволили запровадити «безвізову торгівлю» у 2022 році, є значним прогресом у політичній та економічній співпраці», – наголосив у коментарі Укрінформу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Він уточнив, що нинішній тиск на Європейську Комісію з боку деяких країн єврозони, під впливом їхніх сільськогосподарських асоціацій, таких як польська, словацька та французька, має скоріше політичні, ніж економічні мотиви.
«Звичайно, вони відстоюють власні інтереси, щоб захистити своїх фермерів та ринки. Однак, об’єктивно кажучи, переважної присутності української продукції в Європі немає. Основне занепокоєння серед європейських фермерів стосується процесів європейської інтеграції за участю України. З огляду на очікувані зміни в спільній сільськогосподарській політиці Європейського Союзу, яка передбачає часткове скорочення сільськогосподарських субсидій до 2027 року, потенційний вступ України до ЄС та її присутність на європейському ринку створюють для них додаткові конкурентні ризики», – пояснив заступник голови VAR.
Через позицію кількох європейських країн, реальні ризики щодо припинення автономних торговельних заходів виникли наприкінці 2023 року та на початку 2024 року: невизначеність тривала до середини травня попереднього року. Зрештою, Європейська комісія та Рада ЄС досягли компромісу: автономні торговельні заходи були продовжені до 5 червня 2025 року, але були запроваджені суворіші вимоги щодо експорту певної сільськогосподарської продукції з України, зокрема, встановлені квоти на основі середніх поставок цієї продукції на європейський ринок протягом другої половини 2021 року та у 2022-2023 роках. Це включає цукор, яйця, м'ясо птиці, кукурудзу, зернові та мед.
Українська сторона прагне зберегти принаймні ті самі торговельні рамки найближчим часом (природно, наш «максимальний» інтерес — повне скасування винятків з Угоди про вільну торгівлю щодо сільськогосподарських товарів). Тим не менш, Європа дедалі більше сигналізує про те, що автономні преференції в їх поточній конфігурації не будуть збережені після 5 червня.
Источник: www.ukrinform.ua