Навіть у бомбосховищі: у школах перевіряють використання української мови, подробиці

Фото: Flickr | Ілюстративне фото

З кінця квітня в українських школах розпочалися перевірки щодо використання української мови. Цю ініціативу очолює Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремень разом із Державною службою якості освіти України.

Пов’язане відео

Таку заяву зробив сам мовний омбудсмен Тарас Кремінь.

Він наголосив, що українську мову слід використовувати всюди: не лише на уроках, а й під час перерв, у бібліотеках, спортзалах і навіть у бомбосховищах.

«Освітній процес охоплює всі види діяльності, що відбуваються в приміщенні будь-якого закладу. Українська мова має звучати не лише на уроках, перервах, батьківських зборах, у бібліотеках, спортзалах та бомбосховищах. Вона має бути присутня в кожному аспекті! Дослідження, яке ми проводимо у співпраці з Державною службою якості освіти вже четвертий рік поспіль, допомагає утвердженню державної мови. Підвищення якості викладання, моніторинг використання української мови та створення додаткових можливостей для всіх учасників освітнього процесу – це найцінніша інвестиція в майбутнє», – заявив Кремінь.

28 квітня розпочато третій етап моніторингового дослідження, зосередженого на забезпеченні функціонування державної мови в закладах загальної середньої освіти.

Мовний омбудсмен наголосив на важливості дотримання статті 21 Закону про державну мову, яка передбачає обов'язкове використання української мови в навчальних закладах, та закликав усіх зацікавлених сторін освітнього процесу до співпраці у цьому питанні.

З 2022 по 2025 рік Уповноважений та Державна служба якості освіти України вже проводили моніторинг використання української мови у середніх навчальних закладах. Протягом цього періоду проводилися опитування серед учнів, їхніх батьків та вчителів.

Закон про державну мову

25 квітня 2019 року Верховна Рада України 8-го скликання ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Як народний депутат та голова підкомітету з питань освіти, Тарас Кремінь був співавтором та прихильником цього законодавства.

«Протягом багатьох років громадяни України стали свідками колосальних змін у різних сферах: освіта, культура, послуги, Інтернет, транспорт, ЗМІ, державна діяльність, спорт та охорона здоров’я. Водночас, напади на мову з боку російських агресорів та «п’ятої колони» продовжувалися, як і зараз. На жаль, доводиться визнавати, що ці напади продовжуються у формі лінгвістичного геноциду в тимчасово окупованих регіонах, поширення ворожої дезінформації та зовнішнього тиску з метою «захисту російськомовного населення»», – зазначила мовна уповноважена.

Нагадуємо, що Тарас Кремінь зазначив, що на прохання клієнта обслуговування клієнтів може бути запропоновано іншою прийнятною мовою.

«Фокус» також повідомляв, що станом на лютий 2025 року використання недержавної мови було задокументовано у 12 місцевих радах. Моніторинг вебсайтів та сторінок у соціальних мережах також виявив випадки поширення інформації мовами, відмінними від української.