Кадровий голод і посли-пропагандисти: що відбувається за лаштунками української дипломатії

Фото: wikipedia.org

Президент Володимир Зеленський провів чергову зміну дипломатичного складу України. Кілька послів були звільнені від виконання своїх обов'язків, а також призначені нові посли в Лівані, Фінляндії, Казахстані, Аргентині, Парагваї, Китаї, Норвегії та Нідерландах. Подробиці щодо оновлень у дипломатичному корпусі – у матеріалі Коротко про .

Посли не відбувають повний термін

Представляючи Андрія Сибігу новим міністром закордонних справ у вересні минулого року, Володимир Зеленський наголосив на необхідності «реструктуризації української дипломатичної системи» та її активізації.

Природно, увага була приділена молодим людям. Проте немає ні виключно молодих кандидатів, ні особливо літніх; швидше, вони зазвичай у розквіті сил. Так, новому послу України в Нідерландах, екс-генпрокурору Андрію Костіну 52 роки. Представнику України в Китаї Олександру Нечитайлу також 52 роки. Андрію Мельнику, призначеному на посаду постійного представника України при ООН, 49 років.

І навпаки, перепризначення нових послів, які зазвичай обслуговують чотири роки з можливістю продовження на два, не просувається гладко. Наразі президент Зеленський планує замінити щонайменше 12 послів, але не всі кандидати остаточно визначені, в основному через брак бажаючих взяти на себе ці ролі, а також брак відповідних кандидатів у команді президента.

Наприкінці минулого року Володимир Зеленський заявив, що санкціонував понад 30 призначень дипломатів. Серед них Наріман Джелял у Туреччині, Олена Гетьманчук як представник України в НАТО та Андрій Мельник в ООН. Водночас президент звільнив низку послів.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга намагається виконувати поставлені президентом завдання. Фото: ФБ Андрій Сибіга

Посли служать 2 роки замість 5-6

Деякі з цих кадрових питань Офіс Президента не уточнив. Наприклад, Петро Бешта, попередній посол у Литві, був призначений лише в січні 2022 року. Українські посли зазвичай працюють чотири роки (+/- два), що свідчить про те, що Бешта, разом з іншими послами, все ще мав бути на ротації. Так само посол України в Китаї Павло Рябікін лише два роки тому обійняв свою посаду.

«Для того, щоб новопризначений посол працював ефективно, йому необхідний певний період адаптації. Існує загальновизнана неписана вказівка, згідно з якою перші рік або півтора п’ятирічного терміну посла відводиться на акліматизацію в новій країні, знайомство з ключовими фігурами та політичним контекстом, встановлення життєво важливих зв’язків. Пік дипломатичної ефективності посла припадає на цей період. З огляду на це, зрозуміло, що в перші та наступні роки новопризначені посли не будуть максимально продуктивними, і це викликає занепокоєння щодо того, наскільки вони можуть бути ефективними для своєї країни в такі критичні часи», – сформулював колишній посол України в ЄС Костянтин Єлісєєв у своєму Telegram-каналі.

Політолог Володимир Фесенко вважає, що часті заміни послів до завершення встановлених повноважень пов’язані з необхідністю українських дипломатів за кордоном виконувати функції не лише дипломатів, а й адвокатів України.

– Андрій Мельник змінив Сергія Кислицю в ООН завдяки своїм сильним навичкам комунікатора. Перебуваючи на посаді посла в Німеччині, він відзначився як активний дипломат-пропагандист. Тому в Києві було прийнято рішення, що він буде найбільш вигідний країні в ООН. Рябікін зіткнувся з проблемами спілкування з керівництвом Китаю та проблемами зі здоров'ям, що спонукало до його заміни. Китай є складною нацією, і зараз не слід очікувати швидких результатів. Таким чином, це була необхідна зміна. Повідомляється, що новий посол у Китаї Нечитайло є компетентним дипломатом. Необхідно знайти заміну послу в США Оксані Маркаровій, термін повноважень якої закінчується, але, вочевидь, підходящої кандидатури ще не виявлено», – стверджує експерт.

Андрій Мельник зарекомендував себе як відомий громадський діяч під час перебування на посаді посла в Німеччині. Фото: сторінка Андрія Мельника в Х

Чого чекає президент від дипломатів?

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що президент Володимир Зеленський поставив перед дипломатами до 2025 року сім завдань. Це:

Збереження та посилення військової підтримки України, незважаючи на виборчі цикли в ключових країнах-партнерах.

Відстоювання інтересів України у відносинах з Китаєм, Індією та країнами Азії, Африки та Латинської Америки, зокрема шляхом розширення дипломатичної присутності та взаємовідносин.

Пріоритет прискорення переговорів щодо вступу України до ЄС та її шляху до НАТО.

Значне посилення штрафів проти Росії за розпочату нею війну проти України.

Повністю запровадити систему e-Consul, сприяючи максимальному доступу громадян України до консульських послуг за кордоном, що «свідчитиме про турботу держави та підтримуватиме зв’язок українців у всьому світі з Батьківщиною».

Протидія російській дезінформації, яка підриває всі зусилля України на міжнародній арені.

Просування іміджу України для підвищення її світового визнання.

«Для досягнення всього цього потрібні активізація зусиль, готовність до швидкого та ефективного реагування, застосування нестандартних підходів», – наголосив Андрій Сибіга.