Фото: gettyimages.com
Домовленості, досягнуті між українською та американською делегаціями в Саудівській Аравії щодо 30-денного припинення вогню, є позитивними, зокрема тому, що вони свідчать про відновлення діалогу між Україною та Сполученими Штатами разом із відновленням обміну розвідданими та військової підтримки України. Це потенційно може означати рух до мирних переговорів. Тим не менш, ці угоди викликали численні запити. Щоб відповісти на ці питання, журналіст Коротко звернувся до українських політичних і військових аналітиків.
Яке значення мають ці угоди для України? Чому пропонують лише місяць?
Ігор Тишкевич. Фото: ФБ Ігор Тишкевич
Ігор Тишкевич, політолог:
– Головний висновок – переговорний канал між Україною та США відновлено. По-друге, наші війська відступили з Суджі в Курській області, що відповідає попереднім домовленостям. По-третє, показовим є той факт, що Київ погодився на припинення вогню. Якщо Росія також погодиться, ми можемо очікувати припинення бойових дій і вкрай необхідної перерви. Однак цілком ймовірно, що під час мирних переговорів буде багаторазове припинення вогню. Росія може спробувати спровокувати Україну на порушення режиму припинення вогню, маючи на меті покласти провину на Україну. Загалом, давати однозначні судження про цей процес передчасно. Хоча припинення вогню є позитивною подією, воно також створює виклики для української зовнішньої політики.
Чому місяць на перемир'я? Одного дня чи тижня буде недостатньо. Вимагати довшу тривалість нереально в нинішньому контексті. Таким чином, поки що ми зупинилися на одному місяці.
Чи погодиться Росія на припинення вогню і які аргументи можуть це підтвердити чи заперечити? Що далі?
Володимир Фесенко. Фото: ФБ Олексій Панич
Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень «Пента»:
– Для Путіна домовленості, досягнуті в Джидді, є складною дилемою. Згода на припинення вогню могла бути сприйнята як ознака слабкості і перемога американців. У російських націоналістичних колах уже лунають голоси, які закликають до припинення вогню. Однак Путіну вкрай важливо підтримувати діалог із Трампом. Тому найбільш вірогідним результатом є те, що Путін погодиться на мирні переговори, але лише з набором попередніх вимог до України. Наприклад, від України можуть вимагати вивести війська з Курської області. Для України такі умови можуть бути неприйнятними, включно з вимогами відмовитися від Харкова, Херсона чи Запоріжжя. Тим не менш, ці вимоги, ймовірно, будуть пред'явлені.
Тривалість мирних переговорів залежить від різних факторів. Наприклад, Трамп помилився, припустивши, що миру можна досягти до Великодня, оскільки після Пасхи — на початку травня виповнюється 100 днів його президентства, що є важливою віхою для нього. Ймовірно, він прагнутиме швидко завершити конфлікт. Ми поділяємо спільну позицію зі США в цьому питанні.
Однак це ставить перед Путіним дилему. Він повинен вирішити, чи продовжувати співпрацю з Трампом, чи ризикнути розчаруватися в ньому президента США, що може зупинити переговорний процес. Інше занепокоєння полягає в тому, що вони можуть домовитися про 30-денне припинення вогню, лише щоб ситуація нагадувала Мінські угоди, де режим припинення вогню часто порушувався Росією.
Чи призведе це до припинення війни в майбутньому?
Іван Ступак. Фото: ФБ Іван Ступак
Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього:
– Відрадним є те, що представники США та України зібралися і досягли певних домовленостей. Втім, це схоже на театр: отримати номер у гримерці – лише початок процесу мирного врегулювання. Ми не впевнені, як відреагує Росія — чи погодиться вона на припинення вогню та вживе подальших кроків чи ні. Він може відхилити пропозицію, погодитися на неприйнятних умовах або затримати процес. Тому цей шлях, швидше за все, буде тривалим, і ми не повинні очікувати миру найближчим часом.
Які перспективи вирішення територіальних суперечок?
Олександр Коваленко. Фото: x.com/zloy_odessit
Олександр Коваленко, військово-політичний експерт:
– Зараз ми показали американським партнерам, що готові до початкового етапу переговорів – припинення вогню. Американці відповіли позитивно, відновивши поставки зброї та розвідувальну підтримку Києва. Отже, обговорення територіальних питань наразі не розглядається. Так, ми визнаємо, що Путін вимагає чотирьох наших регіонів, і, здається, американці не відкидають ідеї територіальних поступок з боку Києва. Проте наша делегація реалізувала інтригуючу стратегію, переклавши відповідальність на Росію. Тепер Кремль має вирішити, схвалити чи відхилити перемир’я.
Проте Росія наразі не готова до цього рішення через невирішеність питань у Курській області та загальмовані наступальні дії в Україні. Таким чином, наразі Росія навряд чи погодиться на перемир’я, а якщо вона відмовиться, це може підірвати авторитет Трампа та спровокувати його розчарування. Він може розчаруватися в Путіні. Тому можуть бути значні зрушення щодо територіальних поступок з боку американців.
Щодо цього питання ми відкриті до територіальних компромісів. Ми могли б поступитися частиною Курської області, а натомість отримати частини Запоріжжя та Херсонщини. Однак важливо підкреслити, що ми не думатимемо про здачу жодної з наших територій.
Чи залишиться значущою угода про рідкоземельні елементи?
Источник: kp.ua