Як складаються політичні рейтинги і коли їм не варто довіряти – пояснює соціолог Антон Грушецький

Як складаються політичні рейтинги і коли їм не варто довіряти – пояснює соціолог Антон Грушецький | INFBusiness

Фото: pexels.com

Після обміну різкими репліками між Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом (причому Трамп заявляв, що Зеленському довіряють лише 4% в Україні, на що Зеленський відповів, що рейтинги оцінюватимуться для Трампа та інших світових лідерів), серед українців пожвавився інтерес до рейтингів. На тлі суперечок в Овальному кабінеті нещодавній рейтинг КМІС показав, що рейтинг підтримки Зеленського піднявся до 68%. Якщо настане перемир'я, може початися підготовка до виборів, за цими рейтингами будуть оцінюватися кандидати.

Рейтинги формуються на основі опитувань громадської думки, які також допомагають оцінити ставлення суспільства та узагальнити суспільні настрої. Коротко про те, як відбувається цей процес, розповів соціолог Антон Грушецький, заступник директора Київського міжнародного інституту соціології.

Від корупції до реформ і потенційних поступок

– Антоне, опитування стосуються різної тематики. Хто вирішує ці теми і як це робиться?

Як складаються політичні рейтинги і коли їм не варто довіряти – пояснює соціолог Антон Грушецький | INFBusiness

Антон Грушецький. Фото: facebook.com/anton.grushetskyi

– В Україні працюють кілька поважних приватних дослідницьких фірм, які проводять дослідження або на власний розсуд, або за запитом. Наприклад, наш КМІС щороку проводить щонайменше чотири незалежні дослідження, самі обираючи теми. Крім того, ми проводимо численні опитування для різних клієнтів, включаючи університети, дослідницькі установи в Європі та міжнародні організації, які цікавляться конкретними аспектами життя в Україні, такими як боротьба з корупцією, соціально-політичні настрої, реформи охорони здоров’я та стан енергетичного сектору.

Наразі деякі західні університети перевіряють готовність українців піти на певні поступки для припинення війни та комбінації, які вони вважають найбільш прийнятними для переговорів. На замовлення одного з таких університетів ми ще у 2022 році провели спеціалізоване опитування, щоб дослідити, як досвід військових дій впливає на готовність до поступок. Це було унікальне цілеспрямоване дослідження, оскільки обставини суттєво відрізняються між людьми, які пережили обстріл, і тими, хто живе на прифронтових територіях.

Щороку ми оцінюємо конкретні показники, які «вимірюють» суспільні настрої — це геополітичне ставлення, сприйняття Росії, готовність піти на поступки та довіра до президента чи різних інституцій в Україні. Крім того, є ситуаційні опитування, які виникають за потреби. Наприклад, коли фінансування від USAID було тимчасово призупинено, ми вважали доцільним оцінити громадську думку — 47% респондентів висловили занепокоєння щодо потенційних негативних наслідків, визнаючи, що це було справедливе покарання для тих, хто зловживав коштами або діяв неналежним чином.

– Коли тема походить від клієнта, вони також формулюють питання?

– Клієнти не можуть формулювати питання безпосередньо для респондентів. Якщо вони спробують це зробити, авторитетна організація проведе методологічну перевірку, щоб переконатися, що запитання складені належним чином, не приводять респондента до заздалегідь визначеної відповіді та не мають маніпулятивних елементів.

– Які можуть бути маніпуляції?

– Наприклад, порядок питань може бути маніпулятивним. Якщо основною метою дослідження є корупція, респондентам можуть поставити численні запитання про корупцію, перш ніж запитати про їхні виборчі переваги. Це може негативно спотворити ставлення до нинішньої влади. З іншого боку, якщо запитання підкреслюють недоліки опозиції чи грантових активістів, це може штучно знизити їхню підтримку на кілька процентних пунктів.

Важливий не обсяг, а правильний підбір.

– Скільки осіб бере участь в опитуваннях? Мільйони українців через рейтинги дізнаються, що думають інші, навіть якщо їх ніколи не запитували.

– Це суттєвий виклик у тому, як суспільство сприймає результати опитувань. Якщо можна проводити суцільні опитування, то зібрати думки 30 мільйонів українців недоцільно. Отже, дослідники багато років тому дійшли висновку, що їм слід використовувати статистичні методи та результати. Це показало, що якщо зразки підібрані правильно, навіть менші групи можуть дати репрезентативні результати. Опитування 1000 або 2000 осіб може дати точніші висновки, ніж опитування 10 000 осіб, оскільки критичним фактором є спосіб відбору людей. Випадковість відбору та рівне представництво чоловіків, жінок і мешканців різних регіонів є важливими.

Яскравий приклад стався під час виборчої кампанії 1936 року в США, підкреслюючи ефективність вибіркових опитувань. Популярний журнал «Рідерз Дайджест» опитав мільйони людей, зв'язавшись з автовласниками за номерами телефонів. Навпаки, компанія, яка опитала лише 1000 американців, створила точніші прогнози завдяки своїй професійно складеній вибірці.

Навіть якщо ми проводимо 50 опитувань на рік, кожне з яких охоплює 2000 осіб, ймовірність того, що будь-яка особа буде включена до вибірки, залишається досить низькою.

– Чи є обмеження за родом діяльності? Раніше стверджувалося, що журналісти не повинні брати участь у рейтингах. А як щодо військовослужбовців?

– Ми опитуємо громадян України. Якщо військовослужбовці є частиною вибірки та погоджуються брати участь, ми включаємо їх. Як правило, вони становлять 1,5-2 відсотки респондентів. Їхня участь, як правило, нижча через виконання ними бойових обов’язків і небажання вести діалог. Так само журналісти, як громадяни України, мають право висловлювати свою думку.

Обмеження можуть вводитися лише у вузьконацілених опитуваннях, насамперед у маркетингових дослідженнях, де клієнти бояться дати право голосу конкурентам і, таким чином, накладають обмеження на певні професії. Журналістів можуть виключити, щоб запобігти витоку інформації, але ймовірність їх потрапляння у вибірку все одно мінімальна.

Професійні обмеження в суспільно-політичних дослідженнях відсутні.

Як складаються політичні рейтинги і коли їм не варто довіряти – пояснює соціолог Антон Грушецький | INFBusiness

Результати опитування щодо ставлення до призупинення фінансування USAID. Інфографіка КМІС

На перехресті в Горішніх Плавнях

– Чи існує мінімальний вік?

– Типова вибірка охоплює осіб віком від 18 років. В онлайн-опитуваннях віковий діапазон може розширюватися від «18 до 60 років», оскільки старші демографічні групи, як правило, менше залучені до Інтернету. Верхнього вікового обмеження для соціально-політичних опитувань не встановлено.

Опитування щодо соціальної орієнтації можуть включати молодих осіб віком до 18 років. Наприклад, ми можемо дослідити, які професії вважаються престижними в середній школі

Источник: kp.ua

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *