Урожай-2025: точно не гірший, аніж торік 12.11.2025 11:15 Укрінформ Загроз для продовольчої безпеки держави не існує, однак наявні питання з якістю зерна та варіантами для його вивезення
Зазвичай, пізньої осені відбувається підбиття підсумків аграрного року. Аналітики остаточно переглядають врожайні передбачення, урядовці рахують продовольчий баланс та визначають можливу валютну виручку. Хоча самим хліборобам, певно, не до цього: йде збір пізніх культур – зокрема, соняшника та сої, – а збирання кукурудзи ще тільки минулого тижня перетнуло «екватор». Посівна кампанія через погодні умови теж затрималася. І до того ж виникає питання, як зберігати і куди продавати вирощене, оскільки через дощі вологість зерна висока, а ворожі атаки по залізничній інфраструктурі знову додали труднощів із логістикою. Також потрібно звикнути до нових внутрішніх правил та європейських вимог до експорту. Але ключові висновки вже можна зробити: незважаючи на деякі опубліковані раніше негативні прогнози, зернових і олійних в Україні точно буде не менше, ніж минулого року, а для певних культур результат навіть кращий.
ДО 80 МЛН ТОНН ЗЕРНОВИХ ТА ОЛІЙНИХ: НЕ РЕКОРД, АЛЕ І НЕ «КРАХ»
У Міністерстві економіки, екології та сільського господарства вважають, що в цілому цьогорічний результат праці аграріїв буде приблизно на 6% більшим, ніж у 2024-му. Насамперед, завдяки росту валу зернових (59 млн тонн проти минулорічних 56 млн тонн). Загальний же результат з урахуванням майже таких самих, як і минулого року, обсягів олійних, за словами керівника відомства Олексія Соболева, досягне 79 млн тонн.
Наприкінці минулого тижня аграрії намолотили 44 млн тонн зернових та зернобобових культур, зібравши урожай з понад 81% засіяних площ. Водночас, збирання кукурудзи тільки перетнуло «екватор» – враховуючи погодні умови, її почали збирати цього року досить пізно. А зважаючи на те, що й осіння посівна затягнулася (поки що засіяли приблизно 90% запланованих площ), та й зі збиранням соняшнику та сої ще не всюди завершили, у хліборобів зараз дійсно напружена пора.
Вже точно підраховано результат по ранніх зернових та зернобобових: у засіках маємо 22,8 млн тонн пшениці, 5,3 млн тонн ячменю, 660,7 тис. тонн гороху. Поточний показник намолоту кукурудзи (близько 14 млн тонн) до завершення збиральної кампанії має збільшитися щонайменше вдвічі. Стосовно олійних та технічних культур, то аграрії повністю зібрали ріпак (3,3 млн тонн), поточні показники обмолоту соняшнику (90% зібраних площ) – 8,7 млн тонн, сої (84%) – 4,3 млн тонн, буряків (76%) – 7,9 млн тонн.
Уточнені прогнози незалежних аналітиків фактично співпадають з обчисленнями Мінекономіки.
«Згідно з попередніми оцінками УКАБ, валовий збір зернових та олійних культур цьогоріч буде на рівні 78,3 млн тонн, що на 1% більше показника минулого року, але на 1% менше середнього показника за останні 3 роки (з моменту початку війни в Україні та окупації ворогом частини нашої території). Тому можливо стверджувати, що врожай 2025 року відповідає середньостатистичному рівню», – зазначає у коментарі Укрінформу очільниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.
При цьому врожай зернових, за її словами, оцінюється на рівні 59,8 млн тонн, що на 6% більше показника минулого року і на 2% – середнього показника за 3 останні роки. Пояснює: збільшення відбулося головним чином за рахунок кукурудзи, посівні площі під якою відновлюються завдяки налагодженню експортних шляхів морем.
А ось із олійними дещо гірше: очікуваний валовий збір – 18,5 млн тонн, на 13% менше, ніж минулого року, та на 9% гірше середнього показника за останні 3 роки. «Помітне зменшення валового збору всіх олійних культур, але обсяги виробництва сої скоротяться найбільше у порівнянні з піковим максимальним виробництвом цієї культури минулого року», – уточнила експертка.
Врожайність більшості культур, за її висновками, стабільна. Виняток – хіба соняшник, урожай котрого постраждав через несприятливі погодні умови. Особливо – на півдні та сході, де посіви страждали через посуху.
ВІЙНА, КЛІМАТ, ЛОГІСТИКА: ЩО НАЙБІЛЬШЕ ВПЛИВАЄ НА ПРИБУТКИ ХЛІБОРОБІВ
Загалом саме погодні умови, поряд із продовженням російської агресії, найбільше вплинули на цьогорічний врожай, стверджують аналітики. Погода створювала аграріям проблеми впродовж усього періоду вирощування та збирання основних сільськогосподарських культур.
«Минулого року під час осінньої посівної була засуха, низький рівень вологи у родючому шарі, недостатнє зволоження взимку та навесні, заморозки у весняний період. В період активної вегетації – посуха, під час збирання врожаю – дощі. Усе це згубно вплинуло на врожайність», – констатує Литвин.
Вона також звернула увагу на значну різницю в показниках врожайності на півдні, сході нашої держави та в центральних, північних та західних областях. Негативний вплив клімату найбільше позначився на півдні та сході, тому врожайність там набагато гірша. Хоча й у більш північних районах не обійшлося без проблем. Восени, наприклад, через дощі затягнулося збирання соняшнику, сої та кукурудзи. Також через це маємо підвищені показники вологості зерна.
«Місцями показник вологості кукурудзи може досягати 35–40%, тому вона ще залишається в полі, щоб досохнути природним шляхом. В іншому випадку доведеться витрачати кошти на досушування зерна на елеваторі», – пояснює очільниця аналітичного відділу УКАБ.
Спеціалісти, до речі, підрахували, що необхідність у підсушуванні зерна на 10% призводить до додаткових витрат у $30 на тонні кукурудзи. Разом із тим, далеко не всі виробники мають власні сушарки, тому на елеваторах – черги.
Негативно впливає на собівартість агропродукції і нинішнє здорожчання логістики. Ворог, серед іншого, активно нищить нашу залізничну інфраструктуру. Відтак, є проблеми з рухомим складом та пропускною здатністю залізниці для великих вантажних перевезень у напрямку українських портів.
Вартість залізничних та автомобільних перевезень зерна за останні тижні, за відомостями експертів, збільшилася на 10-20%, приблизно на 200–400 гривень за тонну.
І, на жаль, може виявитися, що це ще не все, зауважує в коментарі Укрінформу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Він згадує про заяви керівництва Укрзалізниці щодо намірів знову збільшити тарифи на вантажні перевезення для аграріїв. Окрім того, було скасовано пільги (40% знижки) на транспортування збіжжя для селян з прифронтових територій.
«Оголошене підвищення тарифів на 37% сильно вдарить по галузі. І це – одне з ключових питань для аграріїв, оскільки від цього залежатиме логістика, перевалка в порти, особливо для товаровиробників із віддалених від портової інфраструктури північно-східних регіонів держави», – пояснює Марчук.
У ВАР також нагадують про не до кінця врегульовані питання, пов’язані з прийняттям влітку так званих «соєвих поправок». Хоча (із запізненням) і було розроблено механізм, який надає товаровиробникам право експортувати власноруч вирощену продукцію без мита, досі він не завжди працював.
«По-перше, це тривала бюрократична процедура, а по-друге, багатьом товаровиробникам, які експортували самостійно вирощену продукцію, мито де-факто нараховували, особливо, в перехідний період у вересні. Тому зараз для нас важливо, аби під час другого читання законопроєкту про державний бюджет було враховано правку, що передбачатиме ресурс для компенсації аграріям втрат, яких вони зазнали через мита на вирощену ними і експортовану продукцію», – коментує заступник керівника Всеукраїнської аграрної ради.
Ще одне питання для наших аграріїв – необхідність в адаптації до нових умов торгівлі з Європейським Союзом, які почали діяти наприкінці жовтня. За різними підрахунками, через передбачені ними квоти прибутки українських товаровиробників на європейському ринку скоротяться на $1 – 1,2 млрд на рік. Найбільші очікувані втрати ($850–900 мільйонів) – через квотування поставок пшениці. Відповідно, для неї, як і ще для низки традиційних товарів нашого експорту – таких як ячмінь та цукор, – доведеться шукати нові ринки збуту.
ЧИ БУДЕ ВАЛЮТНА ВИРУЧКА: ЕКСПОРТНІ ПЕРСПЕКТИВИ 2025–2026 “ЗЕРНОВОГО” МАРКЕТИНГОВОГО РОКУ
Проте, попри всі проблеми та труднощі, Україна залишається країною, обсяги виробництва зернових та олійних культур якої в рази перевищують внутрішню потребу, – підкреслюють експерти. І для диверсифікації наших експортних ринків, незважаючи на війну, зроблено вже чимало.
Світлана Литвин згадує, що традиційні обсяги внутрішнього споживання зернових – 14,5–15 млн тонн.
«При виробництві майже у 60 млн тонн продовольчій безпеці, безумовно, нічого не загрожує. Решта вирощеної продукції буде експортовано. І цього року експортні можливості за обсягами будуть трохи кращими», – переконана експертка.
Обсяги виробництва олійних культур також набагато перевищують наші внутрішні потреби. Крім того, значна частина вирощених олійних культур переробляється в Україні і далі вже експортуються продукти їх переробки з доданою вартістю.
Источник: www.ukrinform.ua